Старша профільна школа на місцевому рівні. Досвід Славутської громади
Матеріал підготувала експертка SALAR International шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Інна Білик в межах кампанії з поширення кращих практик та розвитку горизонтальної співпраці територіальних громад
Славутська міська територіальна громада Хмельницької області – одна із тих, хто підтверджує, що сильне місцеве самоврядування – запорука успішного втілення реформ на місцевому рівні.
Забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг, створення безпечного середовища для навчання – одні із пріоритетних завдань для місцевої влади. Впровадження реформи старшої школи також завжди було у фокусі уваги голови Славутської міської громади Василя Сидора та начальниці управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради Ельміри Перепелиці.
В 2019 році Славутська міська рада стала партнером у проведенні першого всеукраїнського форуму «Профільна освіта. Виклики та стратегії» організованого SALAR International та Фондом Солідарність. За результатами форуму експерти проекту підготували методичні рекомендації «Старша профільна школа: кроки до становлення». Згодом, опис алгоритму впровадження профільного навчання в Славутській громаді та приклади нормативно-правових документів, які для цього були напрацьовані, представлено в базі даних «Кращі практики управління освітою в громаді». Це був початок співпраці SALAR International та Славутської міської громади у процесі сприяння впровадження реформи старшої школи на місцевому рівні. Сьогодні, в умовах воєнного стану, Славутська громада Хмельницької області продовжує надихати інших впроваджувати зміни, активно ділиться власною практикою, вивчає досвід колег з України та з-за кордону.
В рамках обміну досвідом у форматі «рівний рівному», ініційованого SALAR International шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні», ми обговорили з Ельмірою Перепелицею особливості впровадження реформи старшої школи в Славутській громаді, бачення того, якою має бути старша профільна школа і чому, в цей непростий час, в умовах воєнного стану, реформа старшої школи повинна набирати обертів. Також начальниця управління освітою Славутської міської ради поділилася планами на майбутнє.
Ельміро Миколаївно, ви підтримуєте реформу освіти і вже з 2019 році розпочали підготовку освітньої мережі до старту реформи старшої школи у 2027 році. Весь цей час мережа закладів освіти громади зазнає змін. Що вас мотивувало розпочати цю роботу?
Завдання забезпечити доступну та якісну освіту для всіх дітей громади — це повна відповідальність влади, у тому числі місцевої. У 2015 році середня наповнюваність класів громади складала 23 учні, сьогодні – 27,2, у старшій школі – 29. Держава вимагає надання якісних освітніх послуг закладами освіти. Саме для цього держава надає освітню субвенцію, метою якої, у тому числі є формування ефективної освітньої мережі. Отже, мотивували пов’язані між собою складові. Перша – це надання якісних освітніх послуг для всіх учнів громади. До 2027 року залишилося не так багато часу, але що робити учням, які вже випускаються зі шкіл? Восени минулого року ми запровадили новий профорієнтаційний проєкт для учнів дев’ятих класів. Під час першої зустрічі одна із дев’ятикласниць мені сказала: «Добре тим дітям, які в НУШ, їх навчають по- новому, у них буде ліцей, а що робити нам?». Аналіз шкільної мережі, моделі профільного навчання, результатів діяльності закладів освіти громади з підготовки учнів до ЗНО, олімпіад, використання варіативної складової навчальних планів свідчило про низьку ефективність та необхідність змін.
Друга складова – це освітня субвенція, спрямована на створення умов для здобуття якісної і рівної освіти. Тобто, ефективна мережа для учнів – спосіб реалізації, для громади – шлях ефективного використання коштів. Сьогодні учні, батьки, педагоги мають усвідомити, що школа – це заклад, де не просто видають документ про освіту, а насамперед допомагають самореалізуватись.
Саме ці дві складові – якісна освітня послуга та фінансування освіти, стимулювали нас до створення ефективної мережі, підготовки до старту реформи старшої школи, не чекаючи 2027 року. З 2019 року три заклади освіти надавали освітні послуги учням старшої школи. Ми переконались в ефективності такого підходу, адже, за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року, випускники Славутської міської територіальної громади були в Хмельницькій області першими з української мови, другими з української мови і літератури, третіми з історії, п’ятими з іноземної мови і шостими з математики. 8 випускників 2022 року набрали по 200 балів, серед них Наталка Нитичук склала три предмети мультипредметного тесту на 200 балів.
В умовах воєнного стану зросла кількість скептично налаштованих людей щодо доцільності продовження реформи старшої школи. Як ви вважаєте, чи потрібно взяти паузу, які можуть бути наслідки, якщо не проводити зміни, відтермінувати, відмінити реформу старшої школи?
Існують різні думки з приводу своєчасності освітньої реформи в Україні. Одні стверджують, що в умовах війни реформи потрібно перенести на спокійніший період. Є скептики, які вважають, що не варто поспішати, адже жодна освітня реформа у нашій країні не була завершена. Інші вважають, що до 2027 року ще далеко, ще багато часу і все встигнемо. Але зміни потрібні вже сьогодні, якісні зміни за один день не робляться, вони потребують значних зусиль та ресурсів. Якщо йти невеликими кроками, то вийдеш на оптимальний, найкращий результат. Якщо не проводити зміни, спробувати відтермінувати реформу старшої школи, то все повернеться до того, з чого починалося, тобто ми повернемося до застарілої радянської системи освіти. Так не повинно бути, і я переконана що так не буде, бо сьогодні Україна є кандидатом в члени ЄС і від нас очікують реальних змін. Далі, серед вимушено переселених осіб, які мешкають за кордоном, переважно жінки та діти. Якісна освіта – один із шляхів їх повернення додому. І найголовніше, якби це не звучало, саме війна повинна змушувати нас робити зміни швидко, бо повоєнна Україна має стати країною нових технологій, сучасного виробництва.
Передбачається що у старшій школі учні навчатимуться три роки. Серед педагогів, а особливо серед батьків, відношення до цієї норми закону різне, адже раніше подібні спроби були, але досить недовго. Як ви оцінюєте чергову спробу впровадити дванадцятирічку?
Дванадцятирічка необхідна однозначно. Це період усвідомленого вибору учня, можливості поглибленого вивчення предметів. Найголовніше, що впродовж цих років старшокласники зроблять усвідомлений вибір свого майбутнього. На часі зменшення навчального навантаження учнів старшої школи.
Ви переконані, що в структурі профільного ліцею не повинно бути початкової та базової школи? Чому?
Я вважаю, що для опорних шкіл в сільській місцевості варіант вищезгаданої структури, можливо, буде працювати. Якщо брати такі населені пункти, як наш, а населення у нашій громади близько сорока тисяч, то старша школа має бути відокремлена від початкової та базової, бо там абсолютно інше середовище. Ми у цьому переконались на практиці. У цьому навчальному році всі сім 10-х класів сформовані на базі одного закладу, ще там є два одинадцятих і, як виключення в перехідному періоді, залишилися по одному 8-му та 9-му класу. Директор закладу в кінці першого семестру зауважила, що учні 8, 9 класів малі для середовища старшокласників через вікові особливості, цілі, пріоритети.
Які особливості середовища в старшій школі?
Це в першу чергу середовище, можливості вибору профільного предмету, вчителя, зміни вибору, якщо він виявився невдалим. У нашому майбутньому ліцеї – дуже мотивуюче і конкурентне середовище, у якому можна самореалізуватись. Діти в 10-х класах, які могли бути не дуже поміченими в своїх школах, перейшовши до старшої профільної школи, розкриваються по-іншому через участь в олімпіадах, конкурсах, тематичних конференціях, заходах, турнірах. Керівники закладів, у яких ці діти навчалися раніше, буває, самі дивуються, що їхні випускники можуть так себе проявити. Якщо йдеться про освітню траєкторію, то важливо, щоб кожна дитина покращувала свій власний результат, це успіх для дитини.
Ельміро Миколаївно, ви зазначили, що середня наповнюваність класів у старшій школі становить 29 учнів. Як таке навантаження впливає на роботу вчителя?
Вважаю, що на всіх рівнях мають працювати вчителі високої кваліфікації, а зі старшокласниками повинні працювати найкращі. Загалом, це має позитивні наслідки для професійного розвитку педагогів. Прийти до потужного класу, класу допитливих, мотивованих учнів дуже відповідально. В старшій школі набагато більше роботи для саморозвитку вчителя. Варто зазначити, що в цьому контексті важлива реформа оплати праці вчителів. Варто відійти від застарілої радянської системи з надбавками, доплатами до кращих західних зразків. Я читаю про західну освіту, в них є різниця в оплаті праці вчителів початкової школи та старшої школи. Рівень підготовки педагогів в старшій школі інший, я не кажу про рівень відповідальності, бо середня освіта це не тільки про ЗНО і вступ у вузи, це взагалі про розвиток.
Чи є ризик, що гімназії відчують нестачу кваліфікованих педагогічних кадрів? Видається що престижнішим для вчителя є робота в ліцеї, чи не буде їх це демотивувати, адже всіх працевлаштувати в ліцеї неможливо?
З нашого досвіду такі ризики мінімальні. Влітку минулого року до мене звернулася вчителька, яка переходила з однієї школи в іншу, але в перспективі бажала б перейти до ліцею. Я їй тоді сказала, що якісно вчити дітей потрібно не тільки в ліцеї. Вона перейшла в іншу школу. Згодом в майбутньому ліцеї в десятих класах з’явилася ціла ставка, яку запропонована цій вчительці. І знаєте, я отримала неочікувану відповідь. Вона мені сказала: «Я запам’ятала ваші слова, що вчити треба всюди та всіх дітей». Педагог залишилась у своєму закладі і має гарні результати. Переконана, випускники цієї вчительки будуть впевнено почуватись у старшій школі.
Свого часу перший форум був у вашій громаді, ви ділилися досвідом, до вас приїжджають з навчальними візитами. Що вас до цього спонукає?
Завжди цікаво та корисно спілкуватись з колегами, тому що ти не тільки ділишся, а й отримуєш. Востаннє до нас приїздили колеги з Волині, міста Володимир. Ми дізналися, що вони використовують платформу «Нові знання», вони розповідали про свій міжшкільний центр, у них є багато цікавих напрацювань. У кожного свої сильні сторони і обмін досвідом повинен бути. Саме тому і ми, і освітяни Володимирської громади ділились своїми напрацюваннями за допомогою бази даних кращих практик управління освітою в громаді. А ще колегам освітянам я радила методичні посібники вашого проекту, вони реально допомагають
До речі, на зустріч з делегацією з Володимир-Волинської громади я залучала трьох директорів шкіл, яких торкнулися зміни, пов’язані з підготовкою шкільної мережі до старту реформи старшої школи. Один із директорів представляв профільний ліцей, другий – гімназію, а третій очолює заклад, в якому має відбутись перепрофілювання на 01 вересня 2023 року. Кожен керівник ділився власним досвідом, баченням освітніх реформ. Після цього я запитала колег, які їхні враження після зустрічі, і знаєте, що вони мені відповіли? Гордість за громаду! І це було сказано директором школи, яка має стати гімназією. Справжні керівники шкіл добре розуміють, що зміни потрібні. В ліцеї мають працювати потужні вчителі, але і в базовій, і в початковій школі якість освіти також повинна бути на високому рівні.
Ви були в Данії, що з того, що ви побачили там під час навчальної поїздки, ви б хотіли втілити в школах вашої громади?
Вражень дуже багато. Вражають будівлі закладів освіти. Ті школи, які ми відвідували, побудовані в 70-х роках, але з моєї точки зору це повна відповідність принципам НУШ.
В данських школах надзвичайно потужна матеріально-технічна база. Щоб вчити дитину прикладним речам, дошки і крейди замало, щоб навчати природничим дисциплінам потрібні сучасні лабораторії. В дії побачила академічну свободу вчителя щодо вибору того, що і як вчити. Данські вчителі добре знають, що таке академічна доброчесність, не розуміють, що таке репетиторство. Мотивованість їхніх вчителів дуже висока, разом з тим, професія педагога – одна із найбільш престижних та високооплачуваних професій в країні.
Данські старшокласники надзвичайно вмотивовані. Справляє враження рівень володіння англійської мовою як учнів, так і педагогів. Старшокласники самостійні. Це те, чого бракує нашим дітям. Нам треба виховувати в дітях самостійність, ми випускаємо «продукт» не пристосований до життя, який не хоче брати на себе відповідальність. Старша школа має будуватися з прив’язкою до реального життя.
Ми відвідували сільську школу, там дуже високий зв’язок із місцевим виробництвом. До прикладу, там найбільший завод в Європі з виробництва помп. Вони запрошують дітей до себе на виробництво, вони мають спільні проекти, вони ставлять учням різні задачі і діти за визначений період мають знайти рішення. В данських школах висока питома вага проектної діяльності, всі дослідницькі проекти, над якими працюють учні, прив’язані до реального життя. Наприклад, якщо учень чи учениця вивчає архітектуру, то в них завдання – з картону зробити те, що вони проектують, зробити проектну документацію по об’єкту, провести всі необхідні розрахунки. Таким чином учень після старшої школи може йти на виробництво і працювати.
Дуже сподобався їхній підхід до фінансування освіти. В них є стабільна сума на утримання одного учня, принцип «гроші ходять за дитиною» діє.
Я не кажу, що ми все маємо мавпувати, але є речі, які нам потрібно переосмислити, адаптувати і використовувати в най практиці.
Впровадження реформи старшої школи, змін в мережі закладів освіти, що тісно пов’язані з цим процесом, – складне завдання особливо в умовах воєнного стану. Ви успішні в реалізації цього завдання. У чому секрет успіху, що вас надихає?
Не мені давати оцінку власній діяльності. Звісно, є помилки, прорахунки, проблеми. Мене надихають діти та педагоги. В мене за спиною 330 вчителів, які мають отримувати заробітну плату, діти, які мають отримати якісну освіту. Це мотивує і надихає рухатися вперед попри всі виклики. Мій секрет успіху простий – бажання щось змінювати, готовність працювати і ніколи не замислюватися над тим, що про тебе думають інші.
Що для вас як управлінця важливо для досягнення поставлених цілей?
Важливо мати захищений тил. Так як сьогодні для солдата на фронті, коли солдат знає, що його сім’я в безпеці – він спокійно воює. В мене хороша підтримка в родині, мене підтримує і розуміє мій чоловік і син. Мене підтримує голова громади, і це дуже важливо, бо одна людина ніяких змін не може зробити, важлива підтримка колег, і велика щастя, коли є команда однодумців.
Поділіться вашими планами, які зміни плануєте впроваджувати в перспективі?
На короткострокову перспективу – завершити реорганізацію мережі шкіл, а далі продовжити втілювати реформи в освіті на місцевому рівні. Це в тому числі і реформа харчування, над реалізацією якої ми активно працюємо. Далі, я сподіваюся, буде продовження реформи дошкільної освіти, що вже розпочалася із впровадженням державного стандарту дошкільної освіти. Далі – зміни в позашкільній освіті. Тож планів і роботи в нас дуже і дуже багато.
Що б ви порадили тим, хто розпочинає свій кар’єрний шлях в освіті?
Не боятися. Зрозуміти просту річ – керівниками не народжуються. Щоб бути хорошим керівником, треба пройти всі щаблі, щоб знати всі сторони управлінської роботи. До прикладу, в Данії ти ніколи не зможеш стати директором школи, якщо не був віце директором, тобто заступником. Тому спочатку треба стати класними вчителями і, якщо є управлінські амбіції, рухатися кар’єрними сходами, а для цього потрібно вчитися і не боятися змін.
Ельміра Перепелиця переконана, що в освіту мають йти мотивовані, кращі випускники шкіл, і ми поділяємо її думку. Що для цього потрібно? Як бачимо, чимало – не відступати, втілювати зміни, перемагати, навчатися впродовж життя. Сьогодні, як ніколи раніше, для кожного з нас стало очевидним, що якісна освіта – це запорука безпеки, єдності та добробуту нашої держави і кожного з нас. Якісна освіта – це не лише про знання, це і про вміння їх застосовувати на практиці, це і про компетентності, це і про цінності, а також про рівність. Адже рівний доступ до якісних освітніх послуг – це не привілей, це право кожної дитини, незалежно від місця її проживання, від статків її родини. Саме тому, сьогодні, в умовах воєнного стану, Славутська міська громада продовжує реформувати освітню мережу, втілюючи реформу старшої школи на місцевому рівні. Безпечні умови для навчання та якісна освіта для всіх і кожного – одні з головних пріоритетів для місцевої влади.
Reload document 
Open in new tab