При підготовці закладів до прийняття в експлуатацію  керуйтесь:

1. Листом МОН України від 17 травня 2023 року № 1/6990-23 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2023/24 року».
2. Листом МОН України від 26 липня 2022 року № 1/8462-22 «Про оптимізацію виконання заходів з підготовки закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану».
3. Рекомендаціями ДСНС щодо участі в обстеженні об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, оглядах (оцінці) будівель (споруд, приміщень) закладів освіти до навчального року.
4. Листом МОН України від 02.04.2023 № 1/3845-22 «Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриття».
5. Листом ДСНС від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 з рекомендаціями щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти
6. Наказом управління освіти від    25 квітня 2023 року  № 51  «Про підготовку закладів освіти   Славутської  міської територіальної громади    до початку 2023-2024 навчального року».

Для якісної підготовки до початку нового навчального року 2023/2024 та вирішення актуальних питань засновникам і керівникам шкіл пропонують звернути увагу на:

• Лист Міністерства освіти і науки України від 17.05.2023 року № 1/6990-23 “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду 2023/24 навчального року”;
• Лист державної служби України з надзвичайних ситуацій №03-1870/162-2 “Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти”;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 № 974 “Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України”;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669 “Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти”;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 24.02.2023 № 201 “Про затвердження Змін до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти”;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.04.2020 № 574 “Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій”;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 № 601 “Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів”;
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2020 № 143 “Про затвердження типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи”;
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205 “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти” зі змінами;
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 “Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів” зі змінами;
• “Абетку для директора” від ДСЯО;
• рекомендації від ДСЯО “Безпечне освітнє середовище: нові виміри безпеки”.

Нормативно-правові документи 2023/2024 навчального року

Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2023/2024 навчальний рік

Радіаційна аварія — це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі їх безпечної експлуатації, що призводить до опромінення населення та забруднення навколишнього середовища. Основними вражаючими факторами таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. Аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами. 

Через радіаційний вплив у людини можуть бути порушені життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо) та може розвиватися променева хвороба під впливом іонізуючих випромінювань. 

Найперше правило — слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях. 

Тож як діяти при оповіщенні про радіаційну аварію? 

Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити. 

— Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.

— Заберіть всередину домашніх тварин.

— Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби. 

— Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях. Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу. 

— Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання. 

— Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?

— Виходьте лише у разі нагальної потреби. Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички. 

— Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби або лісові ягоди.

— Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини. 

— Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. 

Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.

— Одягніть чистий одяг. 

Як безпечно харчуватися та пити воду?

— Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

— Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

— Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

— Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

— Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері. 

— Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Йодопрофілактика

Відповідно до Наказу МОЗ від 09.03.2021 № 408 «Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії», йодна профілактика здійснюється лише після офіційного оповіщення і полягає у введенні в організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії та за умови впливу на людину радіоактивних ізотопів йоду. Важливо дотримуватися вказівок Центру громадського здоров’я та місцевої влади і чекати офіційних повідомлень на їхніх сторінках, а не здіймати паніку. Безпідставна йодна профілактика шкідлива для вашого здоров’я!

Регламент йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії визначає такі вікові групи і дозування препарату стабільного йоду (калій йодид):

• діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;
• діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;
• діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;
• підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю — 125 мг.

Важливо! Йодид калію слід приймати після їжі та лише після офіційного оповіщення про радіаційну аварію і необхідність йодної профілактики.