У приміщенні управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради відбулася зустріч освітянських управлінців, методичних працівників, керівників закладів загальної середньої освіти  Славутської міської об’єднаної територіальної громади  та керівників освітніх закладів  об’єднаних територіальних громад Славутського  району  з Валерієм Олійником  (начальник управління Державної служби якості освіти  у  Хмельницькій області), Вірою  Казимир (заступник начальника управління Державної  служби якості освіти у Хмельницькій області)  та Оксаною  Отрошко (головний спеціаліст Державної  служби якості освіти у Хмельницькій області).

Розпочала захід Ельміра Перепелиця, начальник управління освіти, яка звернула увагу присутніх на змінах в законодавстві освітньої галузі, зокрема  на створенні  Державної служби якості освіти в Хмельницькій області.

У своєму виступі Валерій  Олійник  окреслив  коло  питань,  якими займається Державна  служба  якості  освіти,  а  також  зупинився  на  окремих аспектах  формування  внутрішньої  системи  забезпечення  якості  освіти відповідно  до  статті  45  Закону  України  «Про  освіту». 

          Вірою Казимир  презентована «Абетка для директора». Це траєкторія успіху для кожної школи із рекомендаціями та першими кроками щодо створення й побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти. У виступі  наголошувалося  на  відкритості  процесу, необхідності розробки  стратегії  розвитку  освітніх  закладів, постійної самооцінки освітньої діяльності.

Головний спеціаліст ДСЯО Оксана Отрошко  надала практичні рекомендації щодо формування  системи внутрішнього контролю в закладах загальної середньої освіти.  
Також розглядалися актуальні питання процедури інституційного аудиту, сертифікації вчителів та академічної доброчесності.

У  процесі  роботи  працівникам  управління  були  дані  вичерпні відповіді  на  питання,  які  цікавили  присутніх  на  зустрічі.

Загалом зустріч пройшла змістовно, фахово й невимушено.

Loading…

Taking too long?

Reload document

| Open in new tab

Download [185.00 B]

Loading…

Taking too long?

Reload document

| Open in new tab

Download [185.00 B]

Конкурс «Учитель року» є особливим простором для пошуку творчих, креативних  педагогів, які готові поділитися власними напрацюваннями та досягненнями.

          21 та 22 листопада 2019 року за участі міського голови Василя Богдановича Сидора відбувся перший етап міського туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020»  у номінаціях: «Початкова освіта», «Історія», «Образотворче мистецтво».

          Учасниками конкурсу стали 8 педагогів, які зареєструвалися на офіційній сторінці конкурсу  та стали  учасниками І етапу (міського) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020». У номінації «Початкова освіта» виступали найкращі педагоги міста: Бондарчук Людмила Антонівна,  вчитель  початкових класів НВК «ЗОШ І –ІІІ ступенів, гімназія» № 5; Веретюк Тетяна Петрівна, вчитель початкових класів Варварівської гімназії;  Кузьмінчук Наталія Володимирівна, вчитель початкових класів  НВК «ДНЗ – ЗОШ І ст.»; Семенюк Наталія Анатоліївна, вчитель початкових класів ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4; Соколова Наталія Василівна, вчитель початкових класів НВК « СЗОШ, ліцей «Успіх», вчитель вищої кваліфікаційної категорії. Номінацію «Образотворче мистецтво» представляла Матвійчук Тетяна Петрівна, вчитель образотворчого мистецтва ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. У номінації «Історія» брали  участь Друзь Наталія Олегівна, вчитель історії Варварівської гімназії та Мельник Анатолій Петрович, вчитель історії НВК «СЗОШ, ліцей «Успіх».

          Конкурс «Учитель року – 2020» включав три випробовування: «Педагогічна ідея», «Методичний практикум», «Практична робота», кожне з яких було по-своєму  цікавим, творчим, креативним. Зокрема,  конкурсанти  мали змогу  представити майстерність, вміння презентувати педагогічну ідею, власні досягнення, технології, методи, прийоми, форми роботи під час випробовування «Педагогічна  ідея». Виконання методичного практикуму дало можливість журі  оцінити вміння учасників адаптувати власну педагогічну ідею під час проведення майстер-класу (Бондарчук Л. А., Веретюк Т.П., Кузьмінчук Н.В., Семенюк Н. А., Соколова Н. В.), майстерність під час проведення фрагменту уроку за участю учнів 9 класу НВК «ЗОШ І –ІІІ ступенів, гімназія» № 5 (Друзь Н.О., Мельник А. П.), вміння складати технологічну карту (Матвійчук Т. П.).

          Педагогічно яскравим виявилося випробовування «Практична робота». Усі учителі початкових класів  із запалом демонстрували  вміння проектувати дослідницько-пошукову діяльність. Учасники у номінації «Історія» Друзь Н.О., Мельник А. П. представляли майстерність виконання графічної роботи, а вчитель образотворчого мистецтва Матвійчук Т. П. –  професійно демонструвала методику ведення педагогічного малюнку.  

          На завершення освітянського заходу  начальник управління освіти виконавчого комітету Славутської міської ради Перепелиця Е.М. та члени журі подякували рішучим, сміливим конкурсантам за цікаві, змістовні  виступи. Запросили усіх учасників до другого етапу міського конкурсу «Урок», який відбудеться з 25 по 29 листопада 2019 року.

У наші дні все більше місця в системі безпеки життєдіяльності займає дитячий травматизм. На дитячий вік припадає 25% всіх пошкоджень, які отримує людство. За даними Міністерства охорони здоров’я України 360 тисяч дітей у середньому щороку травмуються. Травматизм взагалі є причиною номер один дитячої смертності. У середньому 100 дітей на добу проходить лише через травмпункт столичного Охматдиту.

В усіх країнах проблема профілактики шкільного травматизму стає предметом особливої стурбованості широкого кола осіб і працівників різних спеціальностей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ)  біля 90% травм дітей є результатом ненавмисних, випадкових інцидентів. Щорічно від таких травм помирає біля 830 000 дітей, або біля 2300 щоденно.

 Найменш розповсюджений травматизм серед дітей першого року життя. Діти дошкільного віку майже постійно знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дитячих закладів і рівень травматизму серед них не перевищує 5% від загальної кількості.

А ось діти шкільного віку отримавши певну самостійність та свободу і не маючи достатнього життєвого досвіду травмуються значно частіше. При цьому хлопчики серед травмованих складають 65-70%, що пояснюється їх схильністю до рухливих ігор, активного відпочинку.

За місцем виникнення травми у дітей можна виділити наступні види дитячого травматизму: побутовий, вуличний, шкільний (під час знаходження в школі), дорожньо-транспортний, та спортивний (під час тренування чи спортивних змагань).

 Виділяють наступні види дитячого травматизму: побутовий (60%); вуличний (пов’язаний та не пов’язаний з транспортом) – 15%; шкільний (8%); спортивний (9%); інший (5%).

Шкільні травми включають нещасні випадки у учнів загальноосвітніх шкіл усіх типів, що виникли в період їхнього перебування у школі (на уроці, включаючи урок фізкультури, на перерві, на пришкільній ділянці). Через велику скупченість, повсякчасне переміщення з класу в клас, перерв, коли дитяча енергія, накопичена за урок, вихлюпується протягом декількох хвилин, травми неминучі. Кожна п’ята травма зі школярами відбувається в самій школі, причому 4/5 з них – на перерві.

Дорожньо-транспортні аварії, утоплення, опіки, падіння і отруєння є ведучими причинами смерті дітей в наслідок травм. Дорожньо-транспортні аварії є ведучою причиною смерті дітей у віці від 10 до 19 років. Ремені безпеки і дитячі утримуючі пристрої, шоломи, пішохідні доріжки, рух транспортних засобів у денний час з увімкненими фарами, обмеження швидкості, закони, що забороняють керування транспортним засобом після вживання алкоголю, застосування водійських прав з диференційованим статусом (обмеження прав особам, що стали водіями нещодавно) входять до кола найбільш успішних заходів з попередження дорожньо-транспортних травм

       У багатьох країнах утоплення є ведучою причиною смерті від травм серед дітей. Щоденно у світі 480 дітей гине в наслідок утоплення. Успішними заходами з попередження утоплення включають використання рятувальних жилетів, огородження плавальних басейнів, закривання небезпечних ємностей з водою і надання невідкладної допомоги у надзвичайних ситуаціях. Щоденно у світі вмирає 260 дітей внаслідок опіків. Опіки від полум’я і гарячих рідин можуть приводити до стійкої інвалідності. Димова пожежна сигналізація, запальнички, недоступні для запалювання дітьми, регулятори температури гарячої води ефективно запобігають опікам.

Падіння є причиною половини випадків звернення дітей до відділень лікарень з надання невідкладної допомоги. Незважаючи на те, що більшість падінь приводить всього лише до декількох подряпин і синців, 130 дітей щоденно гине в наслідок падінь. Серйозних падінь можна уникнути при застосуванні відповідних решіток на вікнах і спеціально сконструйованих дитячих виробів та обладнання дитячих майданчиків, що відповідають стандартам безпеки.

Щоденно у токсикологічні центри усього світу поступають тисячі дзвінків. І хоча більшість з цих випадків вирішується по телефону, щоденно від отруєнь вмирає 125 дітей. Ефективні способи попередження отруєнь включають безпечне зберігання токсичних речовин, упаковку для ліків та інших отрут, не доступну для відкривання дітьми, розподілення ліків у кількостях, які не можуть приводити до смертельних наслідків, та більш широкий доступ до токсикологічних центрів.

Усі діти мають право на безпечне довкілля і заслуговують на захист від травм. Багато життів дітей можуть бути врятовані завдяки інтеграції заходів з попередження дитячого травматизму в інші глобальні зусилля з охорони здоров’я дітей.