ОБИРАТИ, ЩО ВЧИТИ, ЩОБ ПОТІМ ОБРАТИ, КИМ СТАТИ

З 2027 року старшокласники зможуть обирати профілі навчання та предмети залежно від своїх інтересів і майбутньої професії. У містах чи невеликих містечках і селах для учнів відкриються нові можливості в академічних ліцеях. Зміни починаються вже зараз, і ми активно до них готуємося.
Реформа старшої профільної школи (10–12 класи) — це завершальний етап Нової української школи (НУШ), що передбачає перехід на 12-річну систему освіти з повноцінним запуском у 2027 році. Основна мета реформи — зробити старшу школу профільною, де учні самостійно обирають предмети, а 150 закладів розпочнуть пілотування нової моделі вже з 1 вересня 2026 року.
Наказом МОН України від 11.03.202 року №437 ,,Про затвердження Переліку закладів загальної середньої освіти – учасників експериментального проєкту щодо запровадження в закладах загальної середньої освіти програм, розроблених на основі типової освітньої програми для 10-12 класів ЗЗСО, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням” Канівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області була визначена як така, що з 1 вересня 2026 року пілотуватиме реформу старшої профільної школи.
Ключовими змінами та особливостями реформи є:
- Структура: старша школа (10–12 класи) буде відокремлена від початкової та базової в окремий заклад — академічний ліцей, який буде створений у Канівській МТГ.
- Профільність: учні зможуть обирати профіль навчання (наприклад, STEM, гуманітарний, філологічний, тощо) та поглиблено вивчати необхідні предмети відповідно до майбутньої професії.
- 12-річна система: з 1 вересня 2026 року навчання в старшій школі для учнів – учасників експериментального проєкту ,,Профільна” триватиме 3 роки (10-12 класи), що відповідає європейським стандартам.
- Адаптаційний період: у 10 класі передбачено час (перший семестр 2026-2027 року), протягом якого учень зможе змінити обраний профіль навчання. Учні, які будуть навчатися з вересня 2026 року в 10 класі (не пілотному), втратять можливість скористатися перевагами, що пропонує експеримент і не зможуть у нього потрапити в жовтні–грудні 2026 року, так як навчання у пілотних класах відрізняється своєю навчальною програмою.
- Обов’язкові предмети: для всіх учнів 10–12 класів залишаться обов’язковими українська мова та література, історія України, англійська мова, математика, Захист України та фізкультура. Кількість годин у навчальних планах пілотних класів забезпечать підготовку до НМТ, не залежно від профілю, який обрала дитина для побудови своєї життєвої траєкторії у майбутньому.
- Рівний доступ: реформа має на меті зменшити розрив у рівні знань між учнями міських та сільських шкіл, забезпечуючи якісну освіту кожному.
- Вступ до ВНЗ: відповідно до наказу МОН України від 09.04.2026 року №607 ,,Про утворення робочої групи з підготовки до впровадження експериментального проєкту щодо визнання в закладах вищої освіти окремих результатів навчання, здобутих в 10-12 класах в закладах загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням” станом на 11.05.2026 року визначені 14 закладів ВНЗ, які готові впроваджувати з 2029 року трьохрічний бакалаврат для дітей, що з 2026 року будуть зараховані до пілотних класів профільної освіти. Зі слів генерального директора директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олега Шарова, перелік закладів вищої освіти буде збільшуватись, так як у 2029 році, після закінчення 3-х річної старшої школи, кількість вступників до ВНЗ складатиме лише 30-40 % у порівнянні з поточним 2026-2027 н.р., що посилить можливості для учнів-учасників пілоту ,,Профільна” вступити на обрану спеціальність до омріяного ВУЗу.
До переліку вищеозначених ВУЗів ввійшли:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
- Національний університет ,,Львівська політехніка”.
- Львівський національний університет імені Івана Франка.
- Національний університет ,,Києво-Могилянська академія”.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
- Київський національний університет імені Вадима Гетьмана.
- Національний технічний університет України ,,КПІ імені Ігоря Сікорського”.
- Харківський національний університет В.Н.Казаріна.
- Національний медичний університет імені О.О.Богомольця.
- Одеський національний університет імені І.І.Мечникова.
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.
- Карпатський національний університет імені Василя Стефаника.
- Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка.
- Сумський державний університет.
Тож підсумуймо:
- В академічному ліцеї будуть навчатися переважно учні та учениці 10-12 класів, це шанс бути ,,своїми серед своїх”.
- Заклад освіти працюватиме ефективніше та сучасніше.
- Кожен учень академічного ліцею зможе обирати, що вчити в рамках трьох кластерів освіти: мовно-літературний (українська та іноземна філологія), STEM-кластер (природничі науки, ІТ-технології, математика, тощо) суспільно-гуманітарний (історія, правознавство, психологія, соціологія, тощо).
- Впродовж трьох років учень\учениця будуть заглиблюватись в обраний профіль у сучасному освітньому середовищі.
- Допомога в виборі профілю навчання та майбутньої спеціальності, аналізуючи ринок праці в Україні, буде здійснюватися кар’єрним радником.
- Обрати ліцей можна самостійно, якщо їх декілька або вони розміщені не у вашій територіальній громаді.
- Забезпечення державою транспортних підвезень до ліцею або пансіону (у разі потреби).
- Формування національної ідентичності та оборонної свідомості буде відбуватись в обладнаному осередку з вивчення предмету ,,Захист України” під керівництвом бойових офіцерів.
Реформа старшої профільної школи – це насамперед можливість зробити старшу школу орієнтованою на потреби дитини: вона отримує можливість обирати профіль і під час навчання розуміти, як це буде пов’язано з подальшою професією та життям. Обирати те, що подобається, до чого більше здібностей.
