З 2027 року старшокласники зможуть обирати профілі навчання та предмети залежно від своїх інтересів і майбутньої професії. У містах чи невеликих містечках і селах для учнів відкриються нові можливості в академічних ліцеях. Зміни починаються вже зараз, і ми активно до них готуємося.

Реформа старшої профільної школи (10–12 класи) — це завершальний етап Нової української школи (НУШ), що передбачає перехід на 12-річну систему освіти з повноцінним запуском у 2027 році. Основна мета реформи — зробити старшу школу профільною, де учні самостійно обирають предмети, а 150 закладів розпочнуть пілотування нової моделі вже з 1 вересня 2026 року.

Наказом МОН України від 11.03.202 року №437 ,,Про затвердження Переліку закладів загальної середньої освіти – учасників експериментального проєкту щодо запровадження в закладах загальної середньої освіти програм, розроблених на основі типової освітньої програми для 10-12 класів ЗЗСО, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням” Канівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області була визначена як така, що з 1 вересня 2026 року пілотуватиме реформу старшої профільної школи.

Ключовими змінами та особливостями реформи є:

1. Структура: старша школа (10–12 класи) буде відокремлена від початкової та базової в окремий заклад — академічний ліцей, який буде створений у Канівській МТГ.
2. Профільність: учні зможуть обирати профіль навчання (наприклад, STEM, гуманітарний, філологічний, тощо) та поглиблено вивчати необхідні предмети відповідно до майбутньої професії.
3. 12-річна система: з 1 вересня 2026 року навчання в старшій школі для учнів – учасників експериментального проєкту ,,Профільна” триватиме 3 роки (10-12 класи), що відповідає європейським стандартам.
4. Адаптаційний період: у 10 класі передбачено час (перший семестр 2026-2027 року), протягом якого учень зможе змінити обраний профіль навчання. Учні, які будуть навчатися з вересня 2026 року в 10 класі (не пілотному), втратять можливість скористатися перевагами, що пропонує експеримент і не зможуть у нього потрапити в жовтні–грудні 2026 року, так як навчання у пілотних класах відрізняється своєю навчальною програмою.
5. Обов’язкові предмети: для всіх учнів 10–12 класів залишаться обов’язковими українська мова та література, історія України, англійська мова, математика, Захист України та фізкультура. Кількість годин у навчальних планах пілотних класів забезпечать підготовку до НМТ, не залежно від профілю, який обрала дитина для побудови своєї життєвої траєкторії у майбутньому.
6. Рівний доступ: реформа має на меті зменшити розрив у рівні знань між учнями міських та сільських шкіл, забезпечуючи якісну освіту кожному.
7. Вступ до ВНЗ: відповідно до наказу МОН України від 09.04.2026 року №607 ,,Про утворення робочої групи з підготовки до впровадження експериментального проєкту щодо визнання в закладах вищої освіти окремих результатів навчання, здобутих в 10-12 класах в закладах загальної середньої освіти, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням” станом на 11.05.2026 року визначені 14 закладів ВНЗ, які готові впроваджувати з 2029 року трьохрічний бакалаврат для дітей, що з 2026 року будуть зараховані до пілотних класів профільної освіти. Зі слів генерального директора директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олега Шарова, перелік закладів вищої освіти буде збільшуватись, так як у 2029 році, після закінчення 3-х річної старшої школи, кількість вступників до ВНЗ складатиме лише 30-40 % у порівнянні з поточним 2026-2027 н.р., що посилить можливості для учнів-учасників пілоту ,,Профільна” вступити на обрану спеціальність до омріяного ВУЗу.

До переліку вищеозначених ВУЗів ввійшли:

1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
2. Національний університет ,,Львівська політехніка”.
3. Львівський національний університет імені Івана Франка.
4. Національний університет ,,Києво-Могилянська академія”.
5. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
6. Київський національний університет імені Вадима Гетьмана.
7. Національний технічний університет України ,,КПІ імені Ігоря Сікорського”.
8. Харківський національний університет В.Н.Казаріна.
9. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця.
10. Одеський національний університет імені І.І.Мечникова.
11. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.
12. Карпатський національний університет імені Василя Стефаника.
13. Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка.
14. Сумський державний університет.

Тож підсумуймо:

1. В академічному ліцеї будуть навчатися переважно учні та учениці 10-12 класів, це шанс бути ,,своїми серед своїх”.
2. Заклад освіти працюватиме ефективніше та сучасніше.
3. Кожен учень академічного ліцею зможе обирати, що вчити в рамках трьох кластерів освіти: мовно-літературний (українська та іноземна філологія), STEM-кластер (природничі науки, ІТ-технології, математика, тощо) суспільно-гуманітарний (історія, правознавство, психологія, соціологія, тощо).
4. Впродовж трьох років учень\учениця будуть заглиблюватись в обраний профіль у сучасному освітньому середовищі.
5. Допомога в виборі профілю навчання та майбутньої спеціальності, аналізуючи ринок праці в Україні, буде здійснюватися кар’єрним радником.
6. Обрати ліцей можна самостійно, якщо їх декілька або вони розміщені не у вашій територіальній громаді.
7. Забезпечення державою транспортних підвезень до ліцею або пансіону (у разі потреби).
8. Формування національної ідентичності та оборонної свідомості буде відбуватись в обладнаному осередку з вивчення предмету ,,Захист України” під керівництвом бойових офіцерів.

Реформа старшої профільної школи – це насамперед можливість зробити старшу школу орієнтованою на потреби дитини: вона отримує можливість обирати профіль і під час навчання розуміти, як це буде пов’язано з подальшою професією та життям. Обирати те, що подобається, до чого більше здібностей.